Цей гайд уперше опублікували 8 червня 2026 року як передтурнірний огляд про те, чи зможе Аргентина захистити титул. У жовтні 2026 року його переписали з урахуванням того, що сталося насправді.
Аргентина приїхала до Північної Америки чемпіоном світу, а після Катару додала ще й Кубок Америки 2024 року. Питання було в тому, чи зможе вона повторити те, що вдавалося лише Італії (1934 і 1938) і Бразилії (1958 і 1962), — виграти два титули поспіль. Їй забракло одного гола: сім перемог поспіль, а потім поразка від Іспанії 0:1 у додатковий час у фіналі на «МетЛайф Стедіум» у Нью-Джерсі.
Група J: ідеальні дев’ять очок
Три матчі, три перемоги, вісім забитих і один пропущений. Ліонель Мессі почав із хет-трику проти Алжиру (3:0 у Канзас-Сіті), забив обидва голи у ворота Австрії (2:0 в Арлінгтоні) і додав третій у перемозі над Йорданією 3:1 після голів Джовані Ло Чельсо і Лаутаро Мартінеса з пенальті. Шість голів у трьох матчах на шостому для нього чемпіонаті світу закрили передтурнірну суперечку про те, скільки він ще може дати.
Від 1/16 фіналу до півфіналу: перемагати, не домінуючи
Плей-оф виявився значно важчим за групу. У Маямі Кабо-Верде — яке в першому матчі втримало Іспанію на 0:0 — двічі зрівнювало рахунок: Мессі відкрив рахунок, Дерой Дуарте зрівняв, Лісандро Мартінес знову вивів Аргентину вперед у додатковий час, а Сідні Лопес Кабрал знову зрівняв, перш ніж автогол Дінея встановив остаточні 3:2. Проти Єгипту в Атланті Аргентина поступалася 0:2 до 79-ї хвилини після голів Ясера Ібрагіма і Мостафи Зіко; Крістіан Ромеро, Мессі та Енцо Фернандес на 90-й хвилині перетворили це на перемогу 3:2.
У чвертьфіналі в Канзас-Сіті Алексіс Мак Аллістер забив на десятій хвилині, Дан Ндоє зрівняв за Швейцарію на 67-й, і все вирішив додатковий час: Хуліан Альварес на 112-й хвилині й Лаутаро Мартінес на 120-й — 3:1. У півфіналі в Атланті Ентоні Гордон вивів Англію вперед на 55-й хвилині, і Аргентина знову відіграла наприкінці — Енцо Фернандес на 85-й, Лаутаро на 90-й — і перемогла 2:1.
Перед турніром хвилювалися, чи витримає вікове ядро п’ятий раунд плей-оф. Аргентина дійшла до фіналу, маючи за плечима два матчі з додатковим часом і два пізні камбеки; вона пройшла всі випробування, крім останнього.
Фінал
Це була лише друга зустріч Іспанії та Аргентини на чемпіонатах світу; перша, у 1966 році, завершилася перемогою Аргентини 2:1. 19 липня в Нью-Джерсі основний час завершився без голів. Ферран Торрес забив на 106-й хвилині, і Іспанія — яка за весь турнір пропустила лише один гол — утримала 1:0. Це була єдина поразка Аргентини на чемпіонаті світу, а Іспанія здобула другий титул через шістнадцять років після першого.
Мессі в цифрах
- 8 голів на ЧС-2026 — більше лише в Кіліана Мбаппе (10)
- 21 гол на чемпіонатах світу загалом, на п’ять більше за старий рекорд Мірослава Клозе (16) — хоча Мбаппе (22) перевершив обох на тому самому турнірі
- 34 матчі на шести чемпіонатах світу (2006–2026) — рекорд усіх часів
- Поруч із ним: Лаутаро Мартінес забив 3, Енцо Фернандес — 2
Що далі
Аргентина вже має місце на чемпіонаті світу 2030 року як один із трьох південноамериканських ювілейних господарів. Вона все одно гратиме у відборі КОНМЕБОЛ, але без путівки на кону. Усі матчі, голи й склади 2026 року залишаються в архіві на сторінці збірної Аргентини та на сторінці особистих зустрічей Аргентина — Іспанія.