Кожне місце на чемпіонаті світу, крім місць господарів, здобувають у відбірковому турнірі однієї з шести регіональних конфедерацій ФІФА. Правила дуже різні: південноамериканська збірна грає 18 матчів за два роки з тими самими дев’ятьма суперниками, а команда з Океанії може пробитися за кілька ігор. Після розширення до 48 команд у 2026 році розподіл такий: 16 місць для УЄФА (Європа), 9 для КАФ (Африка), 8 для АФК (Азія), 6 для КОНМЕБОЛ (Південна Америка), 6 для КОНКАКАФ (Північна й Центральна Америка та Карибський басейн), 1 для ОФК (Океанія) і 2 визначає міжконфедераційний плей-оф.
КОНМЕБОЛ: турнір-марафон
У Південній Америці найпростіший формат і найважчий шлях. Усі десять членів грають один турнір у два кола — 18 турів у вікна ФІФА протягом двох років. Ні груп, ні жеребкування: кожен грає з кожним — на висоті в Ла-Пасі й Кіто, у спеку Барранкільї, у киплячих стадіонах Буенос-Айреса й Монтевідео. Місця в таблиці визначають очки; звичайні додаткові критерії — різниця м’ячів, забиті м’ячі, а потім особисті зустрічі. На 2026 рік шість найкращих кваліфікувалися напряму, а сьома команда пішла до міжконфедераційного плей-оф. Щодо 2030 року президенти федерацій у середині 2026-го заявили, що двоколовий турнір залишається з усіма десятьма командами, включно з трьома ювілейними господарями, які вже кваліфікувалися; офіційно КОНМЕБОЛ цього не оголосила.
УЄФА: групи, а потім плей-оф
У Європи найбільше місць і найкоротші кампанії. На 2026 рік 54 учасників розподілили жеребкуванням на дванадцять груп по чотири або п’ять команд; дванадцять переможців груп кваліфікувалися напряму, а другі місця разом із найкращими переможцями груп Ліги націй УЄФА, які ще не пройшли, зіграли у березні двораундовий плей-оф за останні чотири місця. Групи формують за рейтингом ФІФА, тож у групі фаворита зазвичай один справжній суперник і три слабші команди. На 2030 рік УЄФА переходить на систему з двох ліг (див. наш гайд про відбір до ЧС-2030). Як і в кожному відборі до чемпіонату світу, у групах УЄФА діють критерії ФІФА: спершу загальна різниця м’ячів і забиті м’ячі, і лише потім особисті зустрічі. У власному відборі УЄФА до Євро все навпаки — часте джерело плутанини.
КАФ: дев’ять груп і плей-оф для других місць
54 члени Африки розподіляють на дев’ять груп по шість команд, які грають у два кола; кожен переможець групи кваліфікується напряму, заповнюючи дев’ять африканських місць. Чотири найкращі другі команди потім грають міні-турнір плей-оф за єдине місце в міжконфедераційному плей-оф. Кампанії тривають два роки й славляться непередбачуваністю: далекі перельоти, складний клімат і поля, а також багато команд із гравцями провідних європейських ліг.
АФК: найдовший шлях
Азійський відбір стартує найраніше і має найбільше раундів. Найнижчі за рейтингом члени грають двоматчеві протистояння на виліт, ті, хто пройшов, приєднуються до решти в групах, а переможці й другі команди груп виходять до третього раунду — трьох груп по шість, із яких по дві найкращі команди кваліфікуються напряму (шість місць). Треті й четверті команди йдуть до четвертого раунду за останні два прямі місця, а плей-оф п’ятого раунду визначає представника Азії в міжконфедераційному плей-оф. Команда може зіграти понад 20 відбіркових матчів за три роки.
КОНКАКАФ: регіональна драбина
41 член КОНКАКАФ — від США й Мексики до островів із кількома тисячами жителів, тож формат схожий на драбину: менші країни грають ранні раунди, а найсильніші долучаються лише на пізніших групових етапах. На 2026 рік три співгосподарі зайняли три з шести місць; решту три отримали переможці трьох груп фінального раунду, а дві найкращі другі команди пішли до міжконфедераційного плей-оф. На 2030 рік усім членам, включно з США, Мексикою і Канадою, доведеться пройти трираундовий шлях, що стартує у вересні 2027 року.
ОФК: одна путівка, один фаворит
Океанія отримала перше гарантоване місце на чемпіонаті світу з розширенням 2026 року, і десятиліття стикових матчів із суперниками з Південної Америки чи Азії закінчилися. Відбірковий турнір — коротка групова фаза і раунди на виліт; переможець кваліфікується напряму, а друга команда йде до міжконфедераційного плей-оф. Нова Зеландія — беззаперечний фаворит, але шлях через плей-оф залишає шанс для Нової Каледонії, Фіджі чи Соломонових Островів.
Міжконфедераційний плей-оф
З 2026 року останні два місця розігрують у міні-турнірі на шість команд у березні року чемпіонату світу в країні-господарці: по одній команді від КОНМЕБОЛ, КАФ, АФК і ОФК плюс дві від КОНКАКАФ. Дві найвищі за рейтингом команди одразу потрапляють у два фінали; решта чотири спершу грають півфінали. Один матч, за потреби додатковий час і пенальті — найнапруженіший тиждень у збірному футболі.
Просте правило: у Південній Америці проходять, дотискаючи очки два роки; у Європі — вигравши групу; в Африці та Азії — переживши раунди; у КОНКАКАФ — піднявшись драбиною; в Океанії — обігравши Нову Зеландію. Усе інше — лотерея плей-оф.